Відлітати, -таю, -єш, сов. в. відлеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Отлетать, отлетѣть. Пташки у вирій одлітають. Од Цариграда-города ясний сокіл од літає. 2) Отскакивать, отскочить. Взявся Добуш добувати, взяли замки відлітати.
Кізлик, -ка, м. Отгородка на чабанской арбѣ для топлива.
Напа́лок, -лки и напа́льок, -льку, м. 1) Палець перчатки. 2) Перевязка на больномъ пальцѣ. 3) Наперстокъ съ желѣзнымъ крючкомъ, надѣваемый на палецъ рѣшетникомъ, — крючкомъ раздирается полоса лыка на части.
Наснувати, -ную́, -є́ш, гл. Натянуть извѣстное количество нитей на оснівницю. Вчора багато наснувала, а сьогодні дитина не дала.
Повірити, -рю, -риш, гл.
1) Повѣрить. Росказав би про те лихо, та чи то ж повірять?
2) Cм. повіряти.
Пообстругувати, -гую, -єш, гл. Острогать (во множествѣ).
Потеряти, -ря́ю, -єш, гл. Испортить, сдѣлать вредъ, разорвать, разрушить, разстроить. Мамо, я собі хатку зробила, а Семен потеряв. Славяносерб. у. Потеряла я віночок через дурний розумочок. Як так граться, то й хатку потеряєм. Задзвони раненько в суботу, потеряй дівочкам роботу. потеряти дитя́. Произвести выкидышъ.
Роспастися Cм. роспадатися.
Степліти, -лію, -єш, гл. Потеплѣть.
Строїти, -ро́ю, -їш, гл.
1) Одѣвать, наряжать.
2) Настраивать. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій.
3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Стрійте коні. В стані свічка горить, там Івасьо коня строїть.
4) Дѣлать, сооружать, строить. На один копил дідько всіх ляхів строїв. З чужого добра не строїть двора.
