Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завиття

Завиття́, -тя́, с. 1) Женская повязка, имѣющая видъ полотенца, обматываемаго вокругъ головы и шеи. Гол. Од. 27. Якась жінка у завиттю прийшла. Камен. у. 2) = завертка і. Ч. Г. В. 1858, № 17, 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИТТЯ"
Будуватися, -дуюся, -єшся, гл. Строиться, сооружаться, созидаться.
Вихурятися, -ряюся, -єшся, гл. Чваниться. Зміев. у.
Вікопомність, -ности, ж. Незабвенность, достопамятность.
Затяжи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Обременить, отяготить. Хліб в дорозі не затяжить. Ном. № 11378.
Збала́катися, -каюся, -єшся, гл. Разговориться о чемъ-либо, коснуться въ разговорѣ чего-либо. Збалакалися про попів. Конст. у.
Нади́хати II, -ся. Cм. надихувати, -ся.
Носичок, -чка, м. Ум. отъ ніс.  
Перепорожнити Cм. перепорожнювати.
Роздарити Cм. роздарувати.
Роззявляка, -ки, об. = роззява. Ном. № 6584, 6594. Грин. ІІІ. 67. Один писарь у хуторі, да й той роззявляка. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВИТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.