А́втор, -ра, м. Авторъ. Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного.
Жура́х, -ха, м. Испорченное жу́ра. Cм. журашин.
Зогріти, -рію, -єш, гл. = зігріти. Синку, іди ж собі до тої хатки, зогрієш собі ручки.
Ирчок, -чка, м. = ирджок.
Кулішниця, -ці, ж. Патронташъ. Пластуни... на поясі ремінному носять: кинджал з ножем, жарівницю, чабалтас, кулішницю.
Луна́вий, -а, -е. Больной куриной слѣпотой? Лунавий вечером нічого не видить, бо луна очі його заставить.
Неговіркий, -а́, -е́ Неразговорчивый.
Склонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. склони́тися, -нюся, -нишся, гл. Склоняться, склониться, наклоняться, наклониться, кланяться, поклониться. Ввічливо склонившися до гостей, він одійшов од хазяйки. Зося склонилась до всіх.
Страхіття, -тя, с. = страхів'я. Да годі тобі вже верзти про таке страхіттє. Було б і в нас таке страхіття, як за Косинського.
Шусть меж. 1) Шасть, шмыгъ. Шусть у шинк. Мені з уст, а тобі за пазуху шусть. 2) Выражаетъ быстрое всовываніе во что. Палицею шусть в діру. 3) шусть на люльки. Будемъ мѣняться трубками.
