Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забришкати

Забри́шкати, -каю, -єш, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРИШКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБРИШКАТИ"
Варінник, -ка, м. Родъ кухоннаго горшка. Шух. І. 264.
Відгромлювати, -люю, -єш, сов. в. відгромитии, -млю, -мш, гл. Отбивать, отбить силой, отражать, отразить. Він (рештант) і пакет одгромив у мене: мене схопив за груди та зіпхнув з воза, а сам з возом і з пакетом хода. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Відкозакувати, -ку́ю, -єш, гл. Окончить козачествовать. Запорожці.... відкозакувавши в Січі, позаводились жінками та дітьми. Стор. МПр. 152.
Забра́ти, -ся. Cм. забірати, -ся.
Камізельчаний, -а, -е. = камізельковий.
Крижацький, -а, -е. Относящійся къ крижаку.
Кутання, -ня, с. Кутаніе.
Помівка, -ки, ж. = помовка. Це в нас така помівка. Камен. у.
Тягуня, -ні, ж. Небольшой бредень. Левч. 160.
Убожіти, -жію, -єш, гл. = убожати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБРИШКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.