Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лабзюк

Лабзюк, -ка, м. Попрошайка-мужчина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАБЗЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАБЗЮК"
Воща, -щі, ж. Вощина. Медок у роток, а вощу у церкву. Ном. № 12394.
Дзьоблинка, -ки, ж. Сумка (четырехугольная шерстяная) у гуцуловъ, родъ котомки, надѣваемой черезъ плечо. Федьк.
Дола́сувати, -сую, -єш, гл. Долакомиться.
За́крючка, -ки, ж. Извилина. Харьк.
Зцапіти, -пію, -єш, гл. Глупымъ сдѣлаться, одурѣть (какъ козелъ). Желех.
Напили́ти Cм. напилювати.
Неймовірність, -ности, ж. Недовѣрчивость, недовѣріе. Мир. ХРВ. 177.
Підперти, -ся. Cм. підпірати, -ся.
Порозмітати, -та́ю, -єш, гл. Размести (во множествѣ).
Чортяка, -ки, м. Ув. отъ чорт. Орудує ними, як чортяка грішними душами. Ном. № 1083. Так у пеклі росходився, що всіх чортяк порозганяв. Котл. Ен. III. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАБЗЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.