Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забороняти

Забороня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. заборони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Защищать, защитить. Я працював один за трьох і заборонив від нужди матір с сестрою. Стор. МПр. 34. Господи Боже!... заступи мене, заборони мене від усякого злого. Шух. І. 38. 2) Запрещать, запретить. Ми бачили, що во имя Твоє виганяв біси, і заборонили йому. Єв. Л. IX. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБОРОНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБОРОНЯТИ"
Воєводський, -а, -е. Воеводскій. К. Краш. 11.
Добазарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Окончить торговать на базарѣ.
За́вше нар. = завжде. У мене чари завше готові: білеє личко, чорнії брови. Чуб. V. 75.
Князівство, -ва, с. Княжество.
Налі́зти Cм. налазити.
Необережно нар. Неосторожно.
Потомний, -а, -е. , пото́мній, -я, -є. Будущій, грядущій. (Будинки) цілі і кріпкі і ще постоять для потомнього часу. О. 1861. VI. 169.
Пошпарити, -рю, -риш, гл. Обварить кипяткомъ (во множествѣ).
Росперти Cм. роспірати.
Чалитися, -люся, -лишся, гл. Вости компанію, водиться. Хто їх зна, як вони живуть собі, ті шалопути і що вони собі роблять на бесідах. Я до них не чалюсь. Павлогр. у. Дениса хлопці побили за те, що він до них не чалиться. Сквир. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБОРОНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.