Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

укаляти

Укаляти, -ляю, -єш, гл. Опачкать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКАЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКАЛЯТИ"
Вистігати, -гаю, -єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю. Каневск. у.
Заці́пити, -пить, гл. безл. Отнять языкъ. Бодай тобі заціпило. Ном. № 3718. Просить батько й мати на хліб, на сіль і на весілля, — та й заціпило їй сказати: і я прошу. Г. Барв. 391.
Зляку нар. Съ испугу. Не втямиш зляку, де б сховався.
Клепання, -ня, с. 1) Кованіе. 2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Обтулювати, -люю, -єш, сов. в. обтули́ти, -лю́, -лиш, гл. Плотно окутывать, окутать.
Побайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побаклушничать.
Позаслинюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Заслюниться (о многихъ).
Покоростявіти, -вію, -єш, гл. 1) Заболѣть чесоткой. 2) Покорявѣть, сдѣлаться шероховатымъ, пятнистымъ (о кожѣ человѣка или растенія). Кавуни покоростявіли. Лебед. у. Чогось картопля наша покоростявіла. Черниг. у.
Порукувати, -ку́ю, -єш, гл. = заручити. Вх. Уг. 262.
Судище, -ща, с. Судилище. Пилат сів на судищі. Єв. І. XIX. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКАЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.