Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

весела

Весела, -лої, ж. = веселка. Вх. Зн. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛА"
Бергамота, -ти, ж. Родъ грушъ: бергамотъ.
Белькотання, -ня, с. Болтаніе, лепетаніе, бормотаніе.
Галайкати, -каю, -єш, гл. Кричать; кричать и пѣть, мѣшая пѣніе съ крикомъ. Желех.
Зи́з, -за, м. 1) Косой, косоглазый. Лис, зиз, кутернога: як удасться що доброго — велика ласка пана Бога. Ном. № 8546. зи́зом диви́тися. Искоса посматривать.
Квік, -ку, м. Визгъ поросенка. Не мала баба клопоту, купила порося: порося у квік, а баба у крик. Ном. № 10058.
Намолоти́тися, -лочу́ся, -тишся, гл. Намолотиться.
Переголосити, -шу, -сиш, гл. Перестать плакать (громко).
Скриня, -ні, ж. 1) Сундукъ. Добра господиня, коли повна скриня. Ном. 2) Въ мельницѣ: ящикъ, въ который падаетъ мука. Мик. 481. 3) Въ водяной мельницѣ: шлюзъ, пространство, заполненное водой передъ заставкою. Черн. у. Новомоск. у. Ум. скринька, скринечка.
Струпкий, -а, -е. О пути: покрытый замерзшею грязью, кочковатый. Струпка дорога, бо кал замерз погружений. Волч. у.
Тяжкорукий, -а, -е. Съ тяжелой рукой. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСЕЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.