Варовий, -а, -е. Относящійся къ вару 1.
Ди́би, -бів, ж. мн. 1) Ходули. 2) Колодки, деревянныя бревна съ отверстіями внутри, куда вкладываются ноги арестантовъ. Забили їх у диби. Будем літо літувати в Станікові на риночку, в тяжких дибах, в зелізочку. Ум. Ди́бки, диби́ці, ди́бці. Ой дубові дибки, залізні кайдани! по степах ви, по комишах наших розганяли. Ой на нот диби, на руки дибиці, — оце тобі, вражий сину, славні молодиці.
Дігтя́рка, -ки, ж. 1) Жена дегтярника. 2) Торговка дегтемъ.
Поснідання, -ня, с. Пора завтрака. І сонце зійшло, вже й поснідання, а його все нема.
Придавати, -даю, -єш, сов. в. придати, -дам, -даси, гл. 1) Прибавлять, прибавить. «Ще ж нам цього мало». — Що ж ми вам придамо? — — ходи. Прибавлять, прибавить шагу. Чим дуж придав ходи в ноги. 3) Давать, дать въ качествѣ приданаго крѣпостнаго человѣка. Ви за молодою панією мабуть придані?
Різанка, -ки, ж.
1) Срѣзокъ, половина бочки.
2) Лапша. Cм. ло́кша, ло́кшина.
Солоний, -а, -е. Соленый. Сахару хоч повен віз, а віз усе солоний.
Таламбас, -су, м. = тулумбас.
Цвісти, -ту, -теш, гл.
1) Цвѣсть. Моли цвіте біб, тоді тяжко о хліб; а як мак, то не так. моє цвіте, а твоє гниє. Мнѣ удача, а тебѣ нѣтъ. Військо йде, як мак цвіте.
2) Плѣсневѣть. У коморі хліб почав цвісти.
3) Покрываться красною или пузырчатого сыпью (о ребенкѣ). Дитина цвіте.
4) ні́хті цвіту́ть. На ногтяхъ появляются бѣлыя пятнышки. У кого ніхті цвітуть, той має щастя.
Штаґа, -ґи, ж.
1) Приспособленіе, при помощи котораго кожевникъ развѣшиваетъ кожу надъ чаномъ.
2) Въ мельницѣ: деревянный брусъ, въ который вставляется конецъ веретена шестерни. ,
