Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допевне

Допе́вне нар. Навѣрное, точно. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПЕВНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПЕВНЕ"
Гирати, -раю, -єш, гл. Терять, тратить. Угор.
За́годя нар. = загоді.
Заме́рлий, -а, -е. 1) Замершій. 2) Находящійся въ летаргическомъ снѣ.
Ірвант, -та, м. Желѣзное кольцо на ободѣ экипажнаго колеса.
Карапудитись, -джуся, -дишся, гл. = харапудитися.
Попосидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть долго. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись. Г. Барв. 498.
Тюгукати, -каю, -єш, гл. = тюкати. Шейк.
Ходини, -дин, ж. мн Ходьба, хожденіе. Кому родини, а мені ходини. Ком. Пр. № 579. Та мені сьогодня ходини: треба грошей шукати. Лебед. у.
Черець, -рцю, м. = червець 2 — 4. МУЕ. I. 175. Ой плахотка-червчаточка, на три пальці черцю. Чуб. V. 675. Ум. черчик.
Ше нар. = ще. Батька ше на світі не було. Мнж. 123.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПЕВНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.