Аса́! и аса-ля́! меж. Крикъ для отогнанія свиней.
Бути, єсьм, єси, єсть и є, єсьмо, єсте, суть, прош.: був, була, було, гл. 1) Быть, существовать. Ти єси син мій. Їдь, кобило, хоть єсь три дні не їла. Дурень їсь, Гриню. Єсть карії очі — як зіроньки сяють. Не єсть ти мені сестра, а єсть ти мені ворог. Не єсть то нас, братця, яничарські кулі в полі постріляли, єсть то нас отцевські й матчини сльози.... побивали. Єсть у тебе гроші? Єсть де сісти, та нікому їсти. Не є кому та донести до милого вісти. Було б не рубати зеленого дуба, було б не сватати, коли я не люба. Як би знала, що покине, — була б не любила. Станемо якось бути на світі, — хоч не жити, дак бути. Було, та загуло. Був, та нема. 2) — за. Быть чѣмъ, въ качествѣ чего. Бути за свідка. 3) — в боці. Выть въ сторонѣ. Cм. ниже: бути в оці. 4) — в гніву з ким. Быть въ ссорѣ, сердиться. Одже я буду в гніву з тим або з другим. 5) — в квіту. Цвѣсти. 6) — в оці. Быть на глазахъ. Тобі добре: ти в боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. 7) — за відомом. Быть въ извѣстности. 8) — з ким. а) Быть съ кѣмъ. Я був там з братом. б) Видѣться и говорить съ кѣмъ. А вже були-сте з батюшкою, коли казав ховати буде? 6) — їден дух з ким. Жить душа въ душу съ кѣмъ нибудь. 10) будь ласка, будь ласкав. Пожалуйста. Ви ж, будь ласкав добродію,.... роспрягайте коній. 11) будь, будь-лі. Нибудь (неопр. част.). Та наклади будь-лі якою, аби вбив козирем. Будь-лі хто надіне свиту, то гарно й дивиться. Будь-лі де. будь-хто. Кто, что нибудь. 12) здоров був, була! Здравствуй! Здорова була, дівчино моя!
Відомісінький, -а, -е. Совершенно, вполнѣ извѣстный. Там мені й стежечка знакомісінькі, хати усі відомісінькі.
Гаїння, -ня, с. = гаяння.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Князький, -а́, -е́ 1) = княжецький 1. Обернемо в хліви князькі чертоги.
2) = княжецький 2. підходити під князьки́й віне́ць. Вѣнчаться. щоб ти під князьки́й вінець не підійшла! Желаю тебѣ остаться въ дѣвкахъ!
Околиця, -ці, ж.
1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Полупанки роз'їзжали геть по околиці з сурмачами.
2) Околышекъ. До лиця околиця. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає.
3) Огороженное поле.
4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. Ум. око́личка. Держать шапочки за околички.
Палата, -ти, ж. Палата, дворецъ, барскій домъ. Нащо батько, мати, високі палати, коли нема серця з серцем розмовлять.
Підбігати, -га́ю, -єш, сов. в. підбігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Подбѣгать, подбѣжать. Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає. Побачили молодиці Кобзу, зараз підбігли до його і зупинили коня.
2) Только сов. в. Быть въ состояніи бѣжать. Отам... пасеться полова кобила, вона ніяк не підбіжить, отту і ззіж. Медвідь каже: я не підбіжу, як доведеться утікати.
3) Течь, подтечь. Під тебе (вербу) водиця підбігає, з під тебе коріння вимиває.
4) її підбіг ви́хор = її підвіяв вихор. Cм. підвівати.
Проголити Cм. проголювати.
