Брилик, -ка, бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Гарбузець, -зця, м.
1) Ум. отъ гарбуз.
2) мн. Сѣмена изъ тыквы.
Голісінький, -а, -е. Совершенно голый. А тим часом синя хвиля Ганнусю виносить: голісінька, стрепенеться, сяде на пісочку.
Защи́та, -ти, ж. Защита. Дізнала Божої защити.
Лю́бощі, -щів, ж. мн. 1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. Щирії любощі серденьку одрада. Се на мене любощі напали; а матуся казала, що любощі як сон: ні заїси, ні заспиш і що робиш — не знаєш, мов в-ві сні. 2) Средство приворожить къ себѣ чью любовь. Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала?
Ма́котерть, -ти, ж. 1) = макітра. 2) Котловина.
Поганець, -нця, м.
1) Гадкій человѣкъ, мерзавецъ. Чи бач! ще і базікать стало... такого ще поганця не бувало. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б'ється... а над нею, молодою, поганець сміється.
2) Язычникъ.
Розлучення, розлучі́ння, -ня, с. Отдѣленіе своего скота изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах. Полонинка веселая лиш, до розлученя, а як пішла худібонька, она засмучена.
Сприкрюватися, -крююся, -єшся, сов. в. сприкритися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. Йому сі то сприкрило.
Шмальний, -а́, -е́ Жгучій, рѣзкій (о вѣтрѣ).
