Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пилюра

Пилюра, -ри, ж. = пилюга. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЛЮРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЛЮРА"
Забі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Начать жаловаться на свое положеніе.
Куртка, -ки, ж. Короткое мужское одѣяніе: родъ кафтана или родъ казакина съ тальею и узкимъ стоячимъ воротникомъ; возлѣ Львова — полотняная одежда только до пояса. Гол. Од. 17, 54, 44.
Ли́пчиця, -ці, ж. Раст. = лепчиця. Ув'язавсь до мене, як липчиця. Г. Барв. 246.
Обапольний, -а, -е. О доскѣ: отрѣзанная отъ края бревна.
Переборець, -рця, м. = перебірник. Гей я молодець, переборець. Чуб. ІІІ. 86.
Повимазувати, -зую, -єш, гл. Вымазать (во множ.). У юхтових чоботях... та так повимазуваних, що дьоготь так з них і тече. Кв.
Подесьбіч нар. Одесную, по правую сторону.
Сліпи, -пів, м. мн. Глаза (пренебрежительно). Уже залив сліпи — напился пьянъ. Черк. у.
Усань, вусань, -ня, м. Усачъ.
Фундувати, -дую, -єш, гл. Основывать, учреждать. Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий. Млр. л. сб. 190 (Н. п.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИЛЮРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.