Ами́нь и амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Болезно, болесно, нар. = Болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить.
Закола́тати, -таю, -єш, гл. Постучаться. Заколотав в двері.
Замняхкинитися, -нюся, -нишся, гл. = замакітритися? Чогось мені світ замняхкинився.
Зарну́ти Cм. заринати.
Лю́шенька, -ки, ж. Ум. отъ люшня́.
Обов'язувати, -зую, -єш, сов. в. обов'язати, -жу, -жеш, гл. Обязывать, обязать.
Озов, -зву, м. Окликъ.
Підстілля, -ля, с. Мѣсто подъ столомъ.
Строка, -ки, ж. Рядъ? Встрѣчено въ выраженіяхъ: а) у строці. Комора на причілку, хати у строці. б) к строці. Къ мѣсту. Постав чавун к строці, — чого він на дорозі стоїть. Є у нас і грунт, і хата, тільки не к строці стоїть: далеко од панського двору, аж на край хутора. Як би було ближче, то мій би чоловік (прикащик у пана) частіше таки ходив додому.
