Бентежити, -жу, -жиш, гл.
1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку.
2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. І нас новий бентежить Наливай.
3) Ругать, срамить, безчестить; покрывать срамомъ, безчестьемъ. Я гетьманом двадцять літ.... і я — тепер нікчемний дід — коверзував би ще про зраду? Глянь, що не вимудрує зло? На що мені бентежить славу?
Варунок, -нку, м. Боль живота, вѣтры. Я хоч що їм, то мені ніякого варунку нема, не так, як буває иншим.
Кмітити, кмітливий, кмітувати = кметити, кметливий, кметувати. Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться.
Лоюва́тіти, -тію, -єш, гл. Становиться салистымъ. Масло лоюватіє.
Повипускати, -ка́ю, -єш, гл. Выпустить (многихъ). Сад-виноград витоптали, райськії пташки повипускали. Повипускала дівка людей (з неволі).
Покійчик, -ка, м. Ум. отъ ii покій.
Пуплянок, -нка, м. = пуп'янок. Ум. пупляночок.
Упереджати, -джаю, -єш, сов. в. упередити, -джу, -диш, гл.
1) Опережать, опередить, обогнать. Пустився він так скоро, що й упередив передніх.
2) Предупреждать, предупредить. Подол.
Управителька, -ки, ж. Управительница.
Уявлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. уявитися, -влюся, -вишся, гл. Представляться, представиться, воображаться, вообразиться.
