Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дерти

Де́рти, деру́, -ре́ш, гл. 1) Разрывать на части, драть. Так дере одежу що страх. Харьк. у. 2) Сдирать, срывать. З одного вола двох шкур не деруть. Ном. № 7472. 3) Грабить. Гайдамаки дерли народ років, може, з десять, аж мандебурія стала. ЗОЮР. 135. 4) Требовать лишнее; брать взятки. У поліції деруть і тепер так, як дерли і перше. 5) Драть, царапать. Проханий кусок горло дере. Ном. 6) Де́рти горобці́в, ластовеня́т и пр. Разорять гнѣзда воробьевъ, ласточекъ и пр. А ти б хотів, щоб інститутки горобців дерли та учились мужичих казок? Левиц. Пов. 151. 7) Де́рти го́рло. Сильно кричать. 8) Де́рти крупи́. а) Превращать зерно въ крупу посредствомъ жернововъ. б) Рождественская игра. О. 1862. IV. 87. 9) Дерка́ч дере́. Коростель кричитъ. 10) Де́рти о́чі. Лѣзть въ глаза. Як сниться хто з померших, то треба на часточку дати, щоб очей не дерло. Ном. № 287. 11) Де́рти пі́р'я. Обрывать бородки перьевъ. Усю зіму пір'я дерла — так надокучило, за те подушки м'які будуть. Васильк. у. 12) Обдирать кору деревьевъ. Лика дерти. Ой як підемо у щирі бори да берестоньку дерти. Мет. 466. 13) Де́рти го́лову. Задирать, поднимать голову. (Кінь) дере вгору головоньку. Н. п. 14)во́вну. Чесать шерсть щеткой съ проволочными крючками. Вас. 152. 15)мур. Приходить въ отчаяніе. Мати мур дере, в землю вбивається: «Утопила я й твою, й свою головоньку». Г. Барв. 264. 16) Бѣжать сильно. Я берегом деру. Г. Барв. 314.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРТИ"
Відгрімнутися, -нуся, -нешся, гл. Крикнуть въ отвѣтъ. Бодай тому шинкареві таке життя добре! — одгрімнувсь дядько. МВ. (О. 1862. ІІІ. 75).
Віншування, -ня, с. Поздравленіе.
Здискредитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Дискредитировать. Силкуються здискредитувати мене тим, що до «Крашанки» я не давав доказу моїх історичних виводів. К. Краш. 37.
Істе, -того, с. 1) = іста. Кв. 2) Стволъ дерева? Ум. істечко. Ой жаль мені тії тополі, що на чистому полі. Де я буваю, де я літаю, на тополі спочиваю. А тепер істечко і гілечко забрато, нігде сісти й одпочити. Н. п.
Наперекі́р нар. Наперекоръ, вопреки. Невесела думка наполягла на її чоло, наперекір веселій природі. Левиц. І. 339.
Погіршати, -шаю, -єш, гл. 1) Сдѣлаться хуже. Замуж пішла — ще й погіршало: мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало. Чуб. V. 591. 2) Увеличиться. Малі діти — мале й лихо; діти побільшають, — лихо погіршає. Ном. № 9197.
Простяж Употр. въ выраж. в простяж. Цугомъ. В коляску запрягли дванадцятеро коней по парі в простяж. Стор. II. 36.
Струниці, -ць, ж. мн. Тонкая кишка. Вх. Лем. 471.
Таркотати, -кочу́, -чеш, гл. = сокотати 1. Курка не торкоче. Грин. III. 511.
Тяганина, -ни, ж. 1) Тасканіе. 2) Возня, хлопоты. Рк. Левиц. 3) Волокита (судебная). Борз. у. На тяганину пішло. Конст. у. Ум. тяганинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.