Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дертися

Де́ртися, -деру́ся, -ре́шся, гл. 1) Разрываться на части, рваться, драться. У матері пазуха дереться дітям ховаючи, а в дітей пазуха дереться од матері ховаючи. Ном. № 9225. 2) Карабкаться. Дереться на стіну. Васильк. у. Дратися на гору. Мет. 167. 3) О кошкѣ: царапаться. Кішка на мішок дереться — на вітер. Грин. І. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРТИСЯ"
Безщастя, -тя, с. Несчастье. МВ. І. 44. Ой подумайте, мислі, по моїм безщастю. Лукаш. 82.
Вигноїти Cм. вигноювати.
Гризня́, -ні́, ж. = Гриза. Мир. Пов. II. 42. Остигло йому слухати жінчину гризню. Грин. II. 165.
Огидливість, -вости, ж. = огидність. Дмитренко з огидливостю глянув на останніх масних. Мир. ХРВ. 374.
Пискати, -каю, -єш, гл. = пищати.
Роздзвонитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раззвониться.
Розлива, -ви, ж. = розлив. Де велика розлава, до там тихша вода, а де саме вузька вода — там прудко біжить. Васильк. у.
Роскашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Раскашляться.
Страшок, -шка, м. 1) Ум. отъ страх. 2) Названіе вола полової масти съ особаго рода рогами. КС. 1898. VII. 47. 3) Пугало для птицъ. Вх. Уг. 270.
Узуття, -тя, с. Обувь. У неї ні одежи теплої, ні узуття як слід. Мир. Поп. I. 126.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.