Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грунтівка

Грунті́вка, ж. Усадьба. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя і поля день п'ять. О. 1862. VIII. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУНТІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУНТІВКА"
Гадючка, -ки, ж. 1) Ум. отъ гадюка. 2) гадючку вкинути, впустити. Сдѣлать пакость. Здається і друже, а гадючку впустив. Ном. № 9536.
Галуха, -хи, ж. Большая галушка.
Дахови́й, -а́, -е́. Кровельный. Сонечко вже по даховому моху красним світом грає. Осн. 1861. IV. 155.
Імовірно нар. Довѣрчиво.
Кінчання, -ня, с. Окончаніе.
Кочережник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ сталять кочерги, ухваты. Да ту (сорочку) із себе та в піч, да стали в кочережнику. Рудч. Ск.
Крикливий, -а, -е. Крикливый. Ірися... цьохля проклятуща... крикливійша із щебетух. Котл. Ен.
Переуючити, -чу, -чиш, гл. Перевьючить.  
Понамуровувати, -вую, -єш, гл. Настроить (каменныхъ построекъ).
Соннота, -ти, ж. Сонливость. На бабу все нападає соннота. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУНТІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.