Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відсотати

Відсотати Cм. відсотувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСОТАТИ"
Захотитыся, -хочеться, гл. безл. = захтитыся. Сыдивъ, сыдивъ, ажъ спаты зохотилося. Ка Др. 207.
Здоро́в, здоро́вий, -а, -е. 1) Здоровый. Не треба здоровим лікаря. Єв. Мр. II. 17. Дасть він мені раду, бо сам здоров знає, як то тяжко блукать в світі сироті без роду. Шевч. Будь великий як верба, а здоровий як вода. Ном. № 348. Чи живі ж вони, чи здорові? — подумав Кобза. Стор. МПр. 51. Пожеланіе быть здоровымъ является обычнымъ привѣтствіемъ: здоро́в, здоро́в був, здоро́ві були! Здравствуй, здравствуйте. Здорова, вдівонько, дай води напитись. Чуб. V. 903. Здорова була, дівчино моя! Мет. 71. Боже поможи! — Здорові були! МВ. ІІ. 24. бува́й здоро́в, бува́йте здоро́ві! Прощай, прощайте, будьте здоровы. 2) Сильный. 3) Большой, очень большой. Він знає, яке сонце здорове. Ком. І. 19. Ум. здорове́нький, здорове́(́і)се(і)нький. Ув. здорове́зний, здорове́нний, здоровлю́чий. Серед моря стоїть здоровезний млин. Рудч. Ск. І. 137. Аж суне вовк — такий страшенний та здоровенний! Гліб. 23.
Накопіюва́ти, -пію́ю, -єш, гл. Насобирать, накопить. Накопіювали грошей багато. Зміев. у.
Паска, -ки, ж. Пасхальный хлѣбъ, куличъ, баба. Коли не прийду до церкви, то все паску святять. Ном. № 168.
Перещебетати, -чу́, -чеш, гл. Перестать щебетать. Перещебетала таки цокотуха. Шевч.
Повинен, -нна, -не = повинний. Скарай, Боже, хто з нас винен, хто не любить, як повинен. Грин. III. 242. Я царь — ти повинен мене слухати. Рудч. Ск. II. 159.
Приставати, -таю, -єш, сов. в. пристати, -тану, -неш, гл. 1) Приставать, пристать, причалить. АД. І. 209. МВ. І. 138. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. Стор. МПр. 114. Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. Мет. 59. З яким пристаєш, сам таким стаєш. Ном. № 5988. Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. Грин. II. 12. пристати у прийми. Cм. прийми. 3) Приставать, пристать, прилипнуть. Багатий брат вимазав у середині. кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. Грин. І. 180. 4) Быть къ лицу, идти; подходить. Пристало, як свині наритники. Ном. № 11207. Не ж тобі, Марусю, не сподоба, — не пристав чепець до лоба. Мет. 209. Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. Св. Л. 201. 5) Быть пригоднымъ. Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. Лебед. у. 6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. Моєму миленькому волики пристали. Чуб. V. 403. Ой став коник приставати. Мет. 74. 7) Соглашаться, согласиться. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? Грин. III. 614. Ні, я на такий суд не пристану! Довго пані-матка не приставала віддати Масю в науку. Св. Л. 53. 8) пристає, пристало серце до... Любить, полюбить кого. Пристало серденько моє до твого. Мет. 6. Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. Мет. 67. 9) Останавливаться, остановиться. Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає. Гн. II. 28.
Риночка, -ки, ж. Ум. отъ ринка.
Роблениця, -ці, ж. Насыпная гора, курганъ. Левч. 27.
Увібратися, уберуся, -решся, гл. = убратися. А надовго вашої роботи буде? — Та коли б у два тижні ввібралось. МВ. (О. 1862. І. 74).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.