Гороби́нець, -нця, м. 1) Пометъ воробья. 2) Раст.: а) = Рогіз. 207. б) Oxytropis pilosa. Dc.
Займанщи́на, -ни, ж. Земля, пріобрѣтенная правомъ пернато занятія (ju primae occupationis). Благослови, пане гетьмане, заняти займанщину! — Та й займе, скільки оком закине, спиту, гаїв, сіножатей, рибних озір, і вже це його родова земля. Мусив проганяти черкесів з їх стародавніх займанщин.
Захрестытыся, -хрещуся, -стышся, гл. Перекреститься. Люде, зачувши дзвонів, захрестились, замолились.
Льо́ля, -лі, ж. дѣтск. Рубашка. Хоч у одній льолі, аби до любови. Як буде доля, то буде й льоля. посл. ум. льо́лька, льо́лечка.
Плачинда, -ди, ж. Родъ слоеной лепешки.
Покорчувати, -чую, -єш, гл. Покорчевать.
Поперепалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перепалити, но во множествѣ.
Розмир, -ру, м. Разрывъ дружескихъ, мирныхъ отношеній, война. Адже ми розмир утвердили! Ми з турком поб'ємось одні. Турчин піднявся, стався розмир; почали викликати козацтво. Вона того Кабицю ще в Самарі перед розмиром полюбила.
Ростроюдитися, -джуся, -дишся, гл. Воспылать (любовью). Ростроюдився коханням до дівки гарної насправжки.
Струсонути, -ну, -неш, гл. Встряхнуть. Громом Турещину струсонули.
