Виктувати, -тую, -єш, гл. Харчевать, кормить, угощать. Виктує свої гості.
Ди́кція, -ції, ж. Дикція, чтеніе. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Ів. Гус», почитуючи гарною дикцією своєю деякі місця.
Житняний, -а, -е. = житний.
Набаляндра́ситися, -шуся, -сишся, гл. Наговориться вдоволь о пустякахъ.
Наголоси́ти Cм. наголошувати.
Налига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Нажраться (о ѣдѣ и спиртныхъ напиткахъ). Оттак налигайся, що й мене не пізнали. Налигався, як Мартин мила.
Перепитуватися, -туюся, -єшся, гл. Спрашивать другъ друга. Стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити.
Прихорний, -а, -е. Нарядный.
Пунь, (ня м.?), пу́нька, -ки,, ж., пунькало, -ла, с. зоол. Bombinator igneus, жерлянка.
Шпиця, -ці, ж.
1) Спица.
2) Снарядъ для сниманія коры съ березы.
