Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грущина

Грущи́на, -ни, ж. Груша, незначительная, плоховатая груша. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУЩИНА"
Бер! Ii меж = бирь. Вх. Зн. 2.
Дзиз, -за, м. Оводъ. Січеться в вічі дзизом. Він ди́виться на ме́не дзи́зом. Онъ волкомъ на меня смотритъ, непріязненно смотритъ. Чи не наробив я часом якого бешкету в хаті під п'яну руч, бо щось дзизом усі дивлються на мене. Грин. II. 179.
Кумедно нар. 1) Смѣшно. Та кумедно ж і грається він з ляхами — неначе кіт з мишою. Стор. МПр. 126. 2) Странно.
Мість пред. = ii. Місто.
Перепічечка, -ки, ж. Ум. отъ перепічка.
Побайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побаклушничать.
Понадмолочувати, -чую, -єш, гл. Надмолотить (во множествѣ).
Приймаченько, -ка, м. Ум. отъ приймак.
Умати, умаю, -єш, гл. Рѣшать умомъ? Чоловік думав, а Бог умає. Ном., стр. 281, № 82.
Шинкарівна, -ни, ж. Дочь кабатчика.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.