Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

батувати

Батувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Связывать поводьями лошадей. Аф. 2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАТУВАТИ"
А́рхва, -ви, ж. Арфа.
Гаркавити, -влю, -виш, гл. Картавить.
Дви́гну́ти, -ся. Cм. Двигати, -ся.
Зашива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заши́ти, -шию, -єш, гл. Сам чобіт заший, коли розірвався. Ном. № 11265.
Ле́но сз. = лем 2. Вх. Зн.
Ля́до, -да, с. Возвышенное мѣсто въ лѣсу, заросшее строевой сосной. С. Сербы, Н. Вол. у.
Піддружка, -ки, ж. Помощница дружки. О. 1862. IV. 2, 35.
Свитник, -ка, м. 1) Шьющій свити. Шорник свитнику не товариш. Ном. № 1028. 2) Торгующій свитами.
Тупнути, -ну, -неш, гл. Топнуть. Серед степу тупне кінь ногою. Шевч. 16. Треба й на свого филозофа тупнути раз та другий. Левиц. Пов. 76.
Узаємний, -а, -е. Взаимный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.