Вирачкувати, -кую, -єш, гл. Излазить на четверенькахъ. Як упущу починок, і нема нікого — поки то намамраю! Иноді всю хату вирачкую.
До́вжи́ти, -жу, -жиш, гл. 1) Длить, удлинять. Старе, старе, що само й з міста не зведеться, а ще йому Бог віку довжить. 2) До́вжити. Проходить ра́лом по нивѣ въ длину ея.
Же́реб, -ба, м. 1) Жребій. Ходім, браття, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браття, припадеться. Ум. жеребо́к. Гей зібрались в город наші парубки до призиву розбірати жеребки. Щог. 2) = жеребе́ць. Прилетить нечистий.... а ти тпрукнеш, — і він зробиться жеребом. 3) Раст. Pinus pumilio.
Жидю́га, -ги́, м. Ув. отъ жид.
Закоржа́віти, -вію, -єш, гл. Закорявѣть.
Кокати, -каю, -єш, гл. Стричь (преимущественно овецъ).
Повинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = повинуватися. Та призналась і повинилась їй.
Помолоти, -мелю, -леш, гл. Помолоть, смолоть.
Припічок, -чка, м.
1) Шестокъ (въ кухонной печи). На припічку жар. Піч наша регоче, коровая хоче; а припічок усміхається, коровая сподівається.
2) Лежанка. Мати сидить на припічку. А дитина на припічку росквакалася.
Рудий, -а, -е. Рыжій. Ой ти рудий та поганий, поганого роду. Рудий, як собака. Голий, як руда миш. Чому в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. Руда глина. Ум. руденький, руде́сенький.
