Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гранит

Грани́т, -ту, м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту. К. Іов. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНИТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНИТ"
Гра, гри, ж. Игра. Федьк. І. 135.
Гра́ба́рський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный землекопу.
Зе́льман, -на, м. Родъ гаївки. Kolb. І. 166, 177, 183.
Киватися, -ва́юся, -єшся, гл. Качаться. Шух. І. 256. Покачиваться. Ой п'є Байда та й кивається, та на свою цюру поглядається. АД. І. 145.
Передрімати, -ма́ю, -єш, гл. Продремать больше кого либо. Давайте, хто кого передріма! — От батюшка заплющив очі та й справді дріма. Мнж. 112.
Пилка I, -ки, м. 1) Пила. Вас. 149. 2) Родъ игры въ мячъ. Левиц. І. 346. Ум. пи́лочка.
Розварюватися, -рююся, -єшся, сов. в. розваритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Развариваться, развариться. 2) Варить много кушаньевъ? Тепер піст, — нічого по багато розварюваться. Полт. г.
Сполокувати, -кую, -єш, сов. в. сполокати, -чу, -чеш, гл. = споліскувати, сполоскати. Желех.
Чудачка, -ки, ж. Чудачка. Чудачка! як умерла, то й ногами не дриґає. Ном. № 8308.
Чупкар, -ра, м. Дубоносъ, Coecothraustes vulgaris. Вх. Лем. 453.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАНИТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.