Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гранит

Грани́т, -ту, м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту. К. Іов. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНИТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРАНИТ"
Говільниця, -ці, ж. Говѣльщица. Аф. 362.
Засма́лювати, -люю, -єш, сов. в. засмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Обжигать, обжечь; опаливать, опалить.  
Опучка, -ки, ж. Ум. отъ опука.
Ослоник, -ка, Ум. отъ ослін.
Пасербиця, -ці, ж. Падчерица.
Покірне нар. = покірно. Покірне одказали вони. Оп. 75.
Потурляти, -ля́ю, -єш, гл. Растолкать, потолкать (многихъ); разогнать. Потурляв він їх. Павлогр. у.
Працівник, -ка, м. Труженикъ, работникъ. Желех. Ум. працівничок, працівниченько. Мої працівниченьки милі! ЕЗ. V. 107.
Тесляр, -ра, м. = тесля 1. Шейк.
Шибка, -ки, ж. 1) Оконное стекло. Cм. шиба. Вас. 149. 2) Кучка изъ трехъ сноповъ. Гречку кладу в шибку. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРАНИТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.