юн
Юн, юна, м. = в'юн 1. Крутиться, як юн в ополонці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 531.
Том 4, ст. 531.