юнак

Юнак, -ка, м. 1) Молодой человѣкъ. Вийшов юнак із-за лугу і долину переходе. Щог. В. 41. 2) Молодець, удалецъ. Чуб. V. 954. К. ЧР. 117. Він був юнак уродливий. К. ЧР. 103. Од нас, козаки, од нас, юнаки, ні один ляшок не скрився. ЗОЮР. II. 253. І старий заплакав, як побачив на коневі такого юнака. Шевч. 250.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 531.

Випадкові слова

Кохля, -лі, ж. У рыболововъ: шесть, прикрѣпленный къ веревкѣ, которая другимъ концемъ привязана къ сѣти: во время зимней рыбной ловли этотъ шесть опускается въ прорубь и проталкивается подо льдомъ до слѣдующей проруби и т. д., отчего сѣть растягивается подо льдомъ въ водѣ. А сам кохлю попереду гониш.

повністю...

Приділити Cм. приділяти.

повністю...

Огребки, -ків, м. мн. Остатки корма домашняго скота. Огребки — ті, що на грядки накладають. Новомоск. у. (Залюб.).

повністю...