юшка
Юшка, -ки, ж. 1) Супъ (съ мясомъ, картофелемъ и пр.), уха (рыбная), вообще жижица въ вареной пищѣ. М'ясом хвалиться, а воно і юшки не їло. Дешева рибка, — погана юшка. А петрушку криши в юшку. П'ять казанів стояло юшки. юшки московської ухватив. Баловствомъ занимается. 2) Сокъ растенія. Ум. ю́шечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 533.
Том 4, ст. 533.