юрливий
Юрливий, -а, -е. Живой, проворный. Дочка.... гнучка, юрлива, молода.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 532.
Том 4, ст. 532.