юнацтво
Юнацтво, -ва, с. 1) Молодечество, удаль. А добрий юнак, о, добрий! Один хиба Кирило Тур йому в юнацтві рівня. Покиньте се дурне юнацтво і розійдіться по домах. 2) соб. Молодцы, удальцы. Обгорнуло кіш юнацтво.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 531.
Том 4, ст. 531.