Словник української мови. Словник Грінченка

Найповніший словник живої української мови початку XX століття

Борис Грінченко, 1907–1909

66 770

словникових статей

томи

2 136

сторінок

Алфавітний покажчик

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Випадкове слово

Халепа, -пи, ж. 1) Бѣда, несчастіе, несчастный случай. Ми вам такої халепи натворили, що боїмося, щоб ви нас не потрусили. Шевч. 290. Тепер не можна і втікати, щоб халепи од них не було. Кв. Жолніри дали звістку, яка халепа спіткала патера. Стор. МПр. 109. Нехай йому халепа. Ну его къ чорту! Ном. № 5130. Пху! нехай на вас халепа! Г. Барв. 483. 2) Непогода. Отто яка халепа на дворі, і носа з хати не вистромиш. Канев. у.

Детальніше →

Про словник

Перший загальний словник живої та книжної мови, зібраний і впорядкований Борисом Грінченком. Видано у Києві в 1907–1909 роках у чотирьох томах.

Передмова Джерела Скорочення