юрба
Юрба, -би, ж. Толпа, гурьба. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей. Посередині килим, а на килимі пляшки, чарки і всяка страва. Прощайся з юрбою твоєю. Юрбою йшли. Ум. юрбочка, юрбиця. Було тут військо волонтирі та всяких юрбиця людей.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 532.
Том 4, ст. 532.