Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щипець

Щипець, -пцю, м. Раст. Festuca ovina L. ЗЮЗО. І. 123. Cм. тонконіг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 526.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИПЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИПЕЦЬ"
Байбак, -ка, м. = бабак. Вх. Пч. II. 5.
Грозд, -ду, м. = Чіп 1. Шух. І. 250.
Звізда́рь, -ря́, м. Астрономъ. Вх. Лем. 418.
Кобза, -зи, ж. 1) Струнный музыкальный инструментъ. Сидить на могилі козак старесенький, у кобзу грає-виграває, голосно співає. Мет. 443. Він усюди вештається та на кобзі грає. Шевч. 7. На речах — як на кобзі. Ном. № 2989. 2) Рыболовный снарядъ изъ тонкихъ прутьевъ. Сим. 148. Ум. кобзонька, кобзочка. В кобзоньку грає, гарно співає. Грин. III. 21.
Либоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = либати 2. Желех.
Найменува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Наименоваться, назваться.
Позалоскочувати, -чую, -єш, гл. Защекотать (многихъ).
Поналаштовувати, -вую, -єш, гл. Приготовить, снарядить (во множествѣ).
Прохід, -хо́ду, м. 1) Проходь. 2) = прохідка. У неділю по вечері помоливсь пан Богу, взяв собі вірну слугу, пішов для проходу. Грин. III. 616.
Цурупалок, -лка, м. Отрубокъ, отломокъ палки, толстыхъ сухихъ стеблей, хворосту и т. п. Рудч. Ск. І. 67, 68. Кидає під ноги цурупалок, переїжджа його і потім, розламавши, шпурляють назад. Ном. № 13420. Ум. цурпалочок. Грин. ІІІ. 310.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩИПЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.