чалапкати

Чалапкати, -каю, -єш и чалапкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = чалапати. Желех. Коні чалапкают. Вх. Зн. 79.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 443.

Випадкові слова

Дозира́тися, -ра́юся, -єшся, гл. = Доглядатися. Г. Барв. 523. Набере та й несе: хто там хиба дозирається. Лебедин. у. Ти до моєї пелени не дозирайся. Черниг. г.

повністю...

Відсвіт, -ту, м. Отраженіе. Яким повів очима навкруги, ніби шукаючи в проворній воді її (Зосиного) чарівничого одсвіту. Левиц. І. 265.

повністю...

Розбуятися, -яюся, -єшся, гл. Разбуяниться, разбушеваться. Розбуялась ворожнета, голову воздвигла. К. Псал. 192.

повністю...