Гурча́ння, -ня, с. Гудѣніе, журчаніе.
Калатайло, -ла, с. Колокольчикъ изъ дерева, который вѣшаютъ воламъ на шею, колотушка. Тільки десь далеко в гаю стукало калатайло на шиї ватажка вола. Як був Сидір та Михайло та зробили калатайло: куди ідуть, калатають, та нікого не питають. Піп у дзвін, а чорт в калатайло.
Набіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. набра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Набирать, набрать. Уже човник води набіра. Було глек варенухи наберуть та сидячи п'ють. Набрав хліба скільки схотів. Набери мішок борошна. 2) — ху́ру. Накладывать, наложить возъ. Ой я тебе пустю з чумаками чумакувати: ой ти будеш хуру набірати, а я буду гроші одбірати. 3) — не́від. Укладывать, уложить неводъ въ лодку такимъ образомъ, чтобы верхъ невода складывать въ строго послѣдовательномъ порядкѣ въ одну сторону, нижнее крыло — въ другую, а матню — особо, — тогда при забрасываніи всѣ части невода быстро и правильно спускаются въ воду. 4) — пряжу. Натягивать нити основы въ ткацкомъ станкѣ, пропуская ихъ сквозь начиння и блят (Cм.) 5) Покупать, купить матеріи. Набрала плису собі на керсетку та черкасину Грицькові на штани. 6) — тіла. Полнѣть, пополнѣть, толстѣть, потолстѣть.
Облямівка, -ки, ж. Кайма, обшивка.
Пообманювати, -нюю, -єш, гл. Обмануть (многихъ).
Попідводитися, -димося, -дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився.
Порахубитися, -блюся, -бишся, гл. Посчитаться.
Почеревниця, -ці, ж. Кровавый поносъ.
Смутитися, -чу́ся, -тишся, гл. Печалиться. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. Чого тобі смутитись не знать чим?
Черво нар. Красно. Сонце сіда черво.