Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хнюра

Хнюра, -ри об., хнюрко́, -ка,, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ. Вх. Зн. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХНЮРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХНЮРА"
Бережан, -на, м. Прибрежный житель.
Верзтися, -зеться, гл. безл. Грезиться. Як снеться, то й верзеться. Ном. № 11349. Ой не спала я, все верзлась мені нічка темная. Шевч. 295.
Вицяркати, -каю, -єш, гл. = вицюркати. Вх. Лем. 398.
Запопа́дливий и запопа́дний, -а, -е. Ревностный, трудолюбивый, старательный. Гаврило чоловік запопадний: знайшов собі притулок у пані на економії та й розбагатів. Черк. у.
Кліпайка, -ки, ж. = кліпавка. Вх. Уг. 224.
Кухва, -ви, ж. = куфа. Не смійсь, барило, само кухвою станеш. Ном. № 8007. Ум. куховка.
Потопити, -плю́, -пиш, гл. Потопить, затопить, утопить. Дітей потоплю і сам утоплюсь. Чуб. II. 13. Вона собі сина породили, в глибокому колодязі потопила. Чуб. V. 363.
Припасти, -ся. Cм. припадати, -ся.
Цмокатися, -каюся, -єшся, гл. Цѣловаться.
Цураха, (-хи?), цурачка (-ки? ж?). Употребл. подобно слову цур. Цураха поганем очем. Ном. № 8358. Цур-цурачка — гостра болячка. Ном. № 14147. Аби не урік, треба що небудь хвалячи дивитись на нігті або у стелю і казати: «ні вроку!» або: «цураха». Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХНЮРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.