Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ховання

Ховання, -ня, с. 1) Прятаніе. К. ЦН. 174. 2) Сохраненіе, сбереженіе. 3) Погребеніе, похорони. 4) хо́вання. Воспитаніе. Це лошиця свого ховання. Н. Вол. у. Худоба свого ховання. Ном. № 10194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОВАННЯ"
Забасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) О лошади: начать бить ногами, становиться на дыбы. 2) Закабаливать. Забасували хлопця у чужі руки аж на три годи. Зміев. у.
Заплеска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) Заплескать. Заплескала в долоні. Левиц. І. 352. 2) Cм. запліскувати.
Захтитыся, -хочеться, гл. безл. Захотѣться. Захтилося — запрягайте, видхтилося — выпрягайте. Ном. 4974. А воно жъ солоне — пыты захочеться. Рудч. І. 2.
Зва́ння, -ня, с. 1) Званіе. Звання козацьке, а життя собацьке. Ном. № 790. 2) Въ ариѳметикѣ: наименованіе. Ме́нше, ста́рше зва́ння. Меньшее, большее наименованіе. К. Грам. 125, 123, 113.
Крисанечка, -ки, ж. Ум. отъ крисаня.
Натурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Побезпокоиться много.  
Попідсмикувати, -кую, -єш, гл. Поддернуть, подобрать (во множествѣ).
Прилучати, -ча́ю, -єш, сов. в. прилучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Присоединять, присоединить. До їх голосів прилучає й молода свій жалібний голос. Левиц. Пов. 175.
Скороліски, -ків, м. мн. Синіе подснѣжники. Н. Вол. у.
Ураяти, ураю, -єш, гл. = урадити. Хай його другі вчать: я з ним нічого не враю. Мир. ХРВ. 133.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.