Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воронець

Воронець, -нця, м. 1) Вороной конь. Ой дайте мені коня воронця, коня воронця і гострого меча. Мет. 339. 2) Напитокъ изъ водки съ медомъ. 3) Раст. а) Paeonia tenuifolia L. ЗЮЗО. І. 130. б) Spirala Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОНЕЦЬ"
Закоха́ти, -ся. Cм. закохувати, -ся.
Подніпрянець, -нця, м. Житель поднѣпровья. Желех.
Пошинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Позаниматься продажей спиртныхъ напитковъ.
Священників, -кова, -ве = попів. Раяли мені люде, щоб я брав священникову дочку. Левиц. І. 201. Сг.... = зг.
Сіверко, сіверно, нар. Холодно. Сіверко на дворі.
Скомпонувати, -ну́ю, -єш, гл. Составить, сочинить. Мене за сю не лайте мову, — не я її скомпонував. Котл. Ен. IV. 6. (Товариство) скомпонувало собі статут. К. ХП. 27.
Собакуватий, -а, -е. Придирчивый, злой. Грин. III. 303. Собакуватий у нас урядник — страх. Волч. у.
Таємний, -а, -е. Тайный, секретный. Той діла їх розуміє і таємні мислі. К. Псал. 75.
Урвипола, -ли, м. = урвиголова. Вх. Зн. 73.
Ци сз. = чи. Ци опиханий, паноньку, ячмінь? Ном. № 13356.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.