Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воротник

Воротник, -ка, м. = воротарь. Гол. (Желех.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОТНИК"
Байбарис, -су, м. Раст. барбарисъ. Конст. у.
Відчиняти, -няю, -єш, сов. в. відчини́ти, -ню́, -ниш, гл. Отворять, отворить. Золотий обушок скрізь двері відчине. Ном. № 1390. Старший братіку! одчини ворітця. Мет. 170. Хто торка, тому відчинять. Ном. № 7197.
Гасник, -ка, м. 1) = гасниця. 2) = гасило. Вх. Лем. 402.
Дряготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. Дрожать. Як біжить хто конем по греблі, то аж дряготить гребля вся. Волч. у. Cм. дрягтіти.
Ля́лька, -ки, ж. Кукла. Левиц. І. 390. Була в мене наміточка й ту дітки украли, на ляльки подрали. Мет. Ум. лялечка. вистроїлась як лялечка. Какъ куколка одѣлась. Ном. № 218. а ні лялечки не видко. Ни души не видно. Ном. № 1919. Употребляется какъ ласкательное по отношенію къ женщинѣ. Добридень, моя кралечко, моя лялечко! Стор. II. 217.
Маце́нький, -а, -е. = мацінький. Маценьке горнятко. Вх. Зн. 35.
Націонал, -ла, м. Націоналъ. Левиц. Пов. 159.
Нівечиння, -ня, с. Порча; уничтоженіе, разореніе.
Помучити, -чу, -чиш, гл. Помучить, измучить. Що воно за чоловік був так помучений. Рудч. Ск. II. 149.  
Сирватка, -ки, ж. 1) = сироватка. Дала сирватки напитисі (бо вона тогди видушувала сир). Гн. І. 92. 2) пт. = плиска біла. Вх. Пч. II. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.