Вершина, -ни, ж.
1) Верховье рѣки. Гей з устні Дніпра да до вершини сімсот річок і чотирі.
2) Начало (оврага). Де коні? — В вершині балки.
3) = вершок 2.
Зава́га, -ги, ж. Отягощеніе; помѣха. Ось підписуйте лишенії! — каже писарь старшині. — Зібралось ціх бамаг скільки! Хоч би швидче здихаться ції заваги, — їх стільки не бувало.
Зміщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. зміститися, -щуся, -стишся, гл. Помѣщаться, помѣститься. Добре ся пестити, коли ся є де змістити. То б не змістилися на землі люде, як би не вмірали. Таке й у голові не зміщаєшся, а не то, щоб його одним словом вимовити.
Зновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. знови́ти, -влю́, -виш, гл. Возобновлять, возобновить.
Поборець, -рця, м. = побірець.
Поманити, -ню́, -ниш, гл. Поманить.
Поприскакувати, -куємо, -єте, гл. Подскочить къ чему (о многихъ).
Поталанити, -ни́ть, гл. безл. Не поталанило йому бачити її.
Припощувати, -щую, -єш, сов. в. припости́ти, -пощу, -стиш, гл. Налагать, наложить постъ, изнурять, изнурить постомъ. Ой як би я знав, ой як би я відав своїй жизні край, то я б свою душу грішну постами припостив.
Шупнути, -пну, -неш, гл. Ударить. Шупнув кулаком.
