Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відставити

Відставити Cм. відставляти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТАВИТИ"
Відновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відновити, -влю, -виш, гл. 1) Обновлять, обновить. 2) Возобновлять, возобновить.
Напруди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Навонять (испустивъ вѣтры). Напрудилася гадова свинота — бодай тобі репнуло! Ном. № 12407.
Натюжитися, -жуся, -жишся, гл. Напиться пьянымъ.
Нездолящий, -а, -е. Слабосильный. Їй матері жаль кидати, що тика вона дуже нездоляща. Черниг. у.
Перієватиця, -ці, ж. = перійка. Анн. 362.
Росплатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Распластать. Доставши рибу щуку, або яку другу, принеси додому, росплатай. Чуб. І. 75. 2) Растянуть, разложить. Росплатала дочку та й тне її лозиною. Харьк. г.
Слюз, -за, м. 1) Слизь. (Міусск. окр. ). 2) = слиз. Вх. Пч. І. 11.
Ступачок, -чка, м. Ум. отъ ступав.
Тарюватися, -рююся, -єшся, гл. Часто пачкаться въ грязи. Шейк.
Уз пред. Возлѣ, около, при, вдоль, мимо. Уз край світу ставиш гори. К. Псал. 170. Увечері ж, як скрізь народ відпочивав, посівши на низьких уз гулицю порогах. К. Дз. 173.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСТАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.