Верблик, -ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки, удерживающія съ обѣихъ сторонъ уздцы, вкладываемыя въ ротъ лошади.
Восьмерик, -ка, м. = вісьмерик.
Гданський, -а, -е. Данцигскій. Випили чарок по шість гданської горілки.
Довоми́на, -ни, ж. = Домовина. Зроби.... довомину, а я піду до попа, щоб прийшов завтра поховати.
Забавни́й, -а́, -е́. = забарний.
Занево́лювати, -люю, -єш, сов. в. занево́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Лишать, лишить свободы; приневолить; стѣснять, стѣснить. Заневолив своєю роботою. Заневолять жінку, як понасходяться, що й до печі не можна доступити. 2) Принуждать, принудить. На городі терлиця, чогось милий сердиться, сердиться, не говорить, чорт його зиневолить.
Захолодка нарѣч. Пока прохладно.
Кітляр, -ра, м. Мѣдникъ.
Підклонити, -ся. Cм. підклоняти, -ся.
Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки.
