Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

від'їздити 1

Від'Їздити 1, -джу, -диш, гл. Отьѣздить, кончить, перестать ѣздить. Од'їздила вже своє. Сим. 236.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІД'ЇЗДИТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІД'ЇЗДИТИ 1"
Велико нар. Очень; сильно: много. На свого сина великі) сердився. ЗОЮР. 11. 49. Инший велико знає, а в мене пам'яти не має. Велико розумна.... велико здібна. К. XII. 16. Ум. величко.
Вибути Cм. вибувати.
Видряпати, -ся. Cм. видряпувати, -ся.
Визивання, -ня, с. 1) Вызываніе. 2) Брань, ругня. Вх. Лем. 397.
Виробити, -ся. Cм. виробляти, -ся.
Ошарпати, -паю, -єш, гл. = обшарпати.
Паруватися, -руюся, -єшся, гл. 1) Выбирать пару; спариваться. Голуби паруються. 2) Вступать въ бракъ. Не мені старому з нею паруватись. Г. Барв. 13. Діти зоставались нехрещені, парувались невінчані. Стор. МПр. 65.
Попільник, -ка́, м. = попельня. Новомоск. у.  
Розчавушити, -шу, -шиш, гл. = розчавити. Розчавушили хліб. Кобел. у.
Салом'як, -ка, м. Нашатырь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІД'ЇЗДИТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.