Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

збудь-вік

Збу́дь-Вік, -ка, об. Отжившій, очень старый, дряхлый отъ старости. Перша збудь-вік Пріська Чирянка, змолоду не раз сиділа в куні, позводила на той світ аж трьох мужиків. Кв. II. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 126.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУДЬ-ВІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗБУДЬ-ВІК"
Бельбас, -са, м. Балбесъ, здоровань, неуклюжій человѣкъ. Здоровий бельбас, а такий дурний.
Двійчи нар. = Двічи.
Мрі́ти, мрі́ю, -єш, гл. Чуть виднѣться (вдали), неясно виднѣться. А під лісом, край дороги либонь курінь мріє. Шевч. 82. За могилою могила, а там тільки мріє. Шевч. 8. Мріє, мріє ясен місяць у неділю рано. Н. п. Діти мріли в сутінку. Левиц. І.
Напам'ята́тися, -та́юся, -єшся, гл. Удержать въ памяти, постоянно помнить. У мене діти дрібні, то я не можу напам'ятатися.
Осінщина, -ни, ж. Дань, подать зерномъ помѣщику отъ крестьянъ осенью.
Пальченя, -ня́ти, с. Пальчикъ. Взявши за ручку, цілувала малі пальченята. Мир. Пов. II. 86.
Помаленьку, помалесеньку, нар. Ум. отъ помалу.
Церковний, -а, -е. Церковный. Вдарено в церковного дзвона. Мир. Пов. II. 77. го́лий, як церко́вна миш. Крайній бѣднякъ. Ном. № 1519.
Чалапкати, -каю, -єш и чалапкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = чалапати. Желех. Коні чалапкают. Вх. Зн. 79.
Частина, -ни, ж. Часть. Марія добру частину вибрала. Єв. Л. X. 42. Частина її серця. Левиц. І. 37. Ум. частинка, частиночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗБУДЬ-ВІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.