Вив'язувати, -зую, -єш, сов. в. вив'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязавъ мѣшокъ, узелъ и т. п., вынуть оттуда. Почали з рушників усячину вив'язувати. 2) Связывать, связать. Червону калину в пучки вив'язують. ви́в'язати невід. Связать неводъ.
Вимовно нар.
1) Выразительно.
2) Условно.
Дієпись, -сі, ж. Исторія.
Злодарний, -а, -е. Нечестивый, безбожный. син злодарний — о сынѣ, выгнавшемъ мать.
Качулея, -ле́ї, ж. Головка маку. Качулея маку.
Підсоловій 2, -вія, м. пт. Silvia hypolais, пѣночка.
Підтинник, -ка, м. Раст. Scrophularia nodosa L.
Справувати, -вую, -єш, гл. Отправлять, исправлять, исполнять (должность), вести (дѣла). Я діло за його справував і клопотавсь. Загад діло справує.
Судачина, -ни, ж. Мясо судака. Ей, мати, чумак їде, ей, мати, рибу везе, а якую? судачину.
Цілцем нар. = цілком. А я тоті бурішечки цілцем поковтаю.