Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шило

Шило, -ла, с. 1) Шило. шило в мішку не втаїться. Не удержится въ секретѣ, обнаружится. Ном. № 6798. його й шило голить. Такой счастливый. Ном. № 1646. не вміє й шила загострити. Ни къ чему не способенъ. 2) Заостренная палка, на которую натыкаютъ кусокъ рога для распариванія его. Вас. 163. 3) шила бити. Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 31. 4) шилом їхати. Ѣхать, запрягши лошадей гуськомъ. Вх. Зн. 82. Ум. шильце. Побігла попадя до шевця і випросила у нього шильця і дратву. Чуб. II. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИЛО"
Відклястися, -клянуся, -нешся, гл. Отпереться отъ чего съ клятвой, божбой. Харьк. у. (Лобод.).
Задимува́ти, -му́ю, -єш, гл. Задымить. Коснеться гір — і гори задимують. К. Псал. 238.
Збрата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Сдружиться.
Назга́д нар. Напамять.
Обморок, -ку, м. бере́ кого́. Дурно кому. Мене обморок бере, такі млію... Руки, ноги трусяться. Г. Барв. 212.
Обтяти Cм. обтинати.
Постерігання, -ня, с. Замѣчаніе, наблюденіе.
Східець, -дця, м. Ступенька (неподвижной лѣстницы); мн. східці. а) ступеньки неподв. лѣстн. б) неподвижная лѣстница. Стор. МПр. 65. Ей красно в него і дворі єго, тисові сінці, яворові східці. Н. п.
Усяково нар. Всячески. О. 1861. IV. Словарь.
Чогось 1) Род пад. отъ щось. Дітвора змагається: чогось не поділили. МВ. І. 23. 2) Какъ нар. Отчего-то, почему-то. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко? Котл. Н. П. 361. Чогось обойко невеселі. МВ. ІІ. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.