Їднаково нар. = однаково.
Лаяти, -лаю, -єш, гл. Ругать, бранить. Ніхто не бив і не лаяв. Дати не дай, а лаяти не лай. Лаяла, лаяла, — насилу ціле село перелаяла. Тяжко плакала Ганнуся і не знала защо, защо мати знущається, лає-проклинає. лаяти в батька, в матір, лаяти по московському. Ругать матерно.
Масть, -ти́ и масць, -ці, ж.
1) Мазь. Треба масти шукати від пальця.
2) Масть, цвѣтъ животнаго.
3) Масть (въ картахъ). До всякої масти козирь.
Полиця, -ці, ж.
1) Полка. Казала нам нивка, що є в пана горшка в коморі на полині.
2) Отвалъ у плуга. Тепер моя голівонька в тузі, поламалась поличенька в плузі. Ой чи мені полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати.
3) У колесниковъ: стойка съ желѣзнымъ стержнемъ, на который накладывается просверленная предварительно ступица колеса.
4) Раст. Trifolium arvense L. Ум. поличка, поличенька.
Сорочечка, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Столувати, -лую, -єш, гл. — стіл — з ким. Ѣсть съ кѣмъ за однимъ столомъ. Ти зо мною, негарною, ти стіл столуєш, а з чужою, хорошою, ти ніч ночуєш.
Узбіччя, -чя, с. на узбіччі. Въ сторонѣ.
Хлоп'ячий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ мальчикамъ, ребяческій, мальчишескій. Хусточка в його, що з кишені виймав, то не хлоп'яча, а притьмом дівоча. по хлоп'ячі. Какъ мальчикъ, какъ мальчика. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась, нічого не казала, тільки що плакала.
Чинш, -шу, м. Чиншъ, оброкъ, плата за пользованіе землей. Краще стать на чинш, а потім викупить землю.
Шестерня, -ні, ж.
1) Шестерикъ, шестерка. Їде шляхом до Києва берлин шестернею.
2) Шестерня въ мельницѣ. Нижній конецъ ея веретена стоитъ въ желѣзномъ углубленіи, наз. коро́бочка, а эта послѣдняя укрѣплена въ деревянномъ брусѣ, наз. штаґа; части шестерни: веретено, обре́нці — круги верхній и нижній, въ которыхъ цилиндрическія ці́ви.
3) Родъ циркуля у плотниковъ, бочаровъ и пр.
