Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чумачиха

Чумачиха, -хи, ж. Жена чумака. Молодая чумачиха за чумаком б'ється. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУМАЧИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУМАЧИХА"
Валець, -льця, м. Вальсъ. Танцюють польку або вальця. Ком. І. 27.
Вузенький, вузесенький, -а, -е., Ум. отъ вузький.
Гайвороня, -няти, с. Граченокъ.
Зароста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зарости́, -сту́, -те́ш, гл. Заростать, зарости. Двір заріс бур'яном. МВ. ІІ. 70. Бодай тая річка очеретом заросли. Чуб. III. 123.
Зночі нар. Вчера вечеромъ. А я зночі пряла клоччє, а сьогоднє волос. Гол. III. 377.
Крадюка, -ки, м. = крадій. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Оплета, -ти, ж. Плетенье, плетеная вещь. Вх. Зн.
Подомивати, -ва́ю, -єш, гл. Домыть (во множествѣ).
Сіменястий, -а, -е. = семенастий. Ти ж зозуляста, чи не сіменяста. Ном. № 1332.
Удячно нар. Благодарно, признательно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУМАЧИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.