Відтуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відтулити, -лю, -лиш, гл. Кинулася до печі.... одтуле заслінку.
Зажи́тий, -а, -е. Зажиточный.
Застукоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно застучать. Шось застукотіло у вікно. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце в батька й матері швидче застукотіло.
Змерлий, -а, -е. Умершій.
Клонитися, -ню́ся, -нишся, гл. Кланяться. На сіделечку козаченько низенько клониться. Богу ся молим, а всім ся клоним. Чи кому клониться, чи кого прохать?
Козирити, -рю, -риш (ушима), гл. Прясти ушами, насторожить уши (о лошади).
Мере́жчатий, -а, -е. = мережаний.
Натина, -ни, ж.
1) Раст.: дикая лебеда, Chenopodium album.
2) Кушанье изъ лебеды.
Пущадло, пущало, -ла, с. Ланцетъ для пусканія крови.
Унишкнутися, -нуся, -нешся, гл. = унишкнути. Дощі без перестану, вже пора б їм і внишкнутися.
