Гаразд I нар. 1) Ладно, хорошо. «Приходьте сьогодня до мене!» — Гаразд! 2) Хорошо. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивили у Білій Церкві замирив? Не журись, каже, дівко, — все гаразд буде. 3) Хорошо, достаточно, какъ слѣдуетъ, надлежащимъ образомъ. Не найшов гаразд шляху. Сам ти гаразд не тямиш, що робиш. І ви, плебеї-гречкосії, і ви молилися, та вас ніхто не милує. Не вміють вас і помилувать гаразд. 4) Счастливо, благополучно. Як усе дома буде гаразд, то може і прийду. 5) Очень. Гаразд таки причарувала і його до себе. Ум. гараздненько. Сонечко гараздненько обитріе.
Негодка, -ки, ж. Ум. отъ него́да.
Покрівля, -лі, ж. 1) Кровля. Стріха місцями повигнивала, покрівля де-где провалилася, вікна побиті. Ключ у нас завжде лежав під стріхою у покрівлі. 2) Глиняная покрышка для ульевъ.
Полутабенковий, -а, -е. Сдѣланный изъ полутабенку.
Рапчати, -чу́, -чи́ш, гл. = рапкати.
Скоромитися, -млюся, -мишся, гл. Скоромиться. Як і сього соромиться, то ніколи і скоромиться.
Схоплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. схопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Схватываться, схватиться, вскакивать, вскочить, быстро подняться. Еней з просоння як схопився. І разом схопились та до воріт. Схопилась та й побігла шляхом, а вже вечоріло й роса пала. 2) Вскакивать, вскочить на что. На коника схопився. 3) Подниматься, подняться. Схопилась велика вітряна бура.
Узол, узла, м. = вузол 1. Ум. узлик, узличок.
Улягтися Cм. улягатися.
Чаполоть, -ті, чаполоч, -чі, ж. Раст.: a) Hierochloa borealis R. et Sch. б) Calamagrostis epigeios Roth.